Avolute Technology

Уявіть ситуацію: ваша компанія дізнається про компрометацію з новин або від клієнтів. Зламники використовували забутий тестовий сервер, про існування якого IT-команда навіть не підозрювала. Звучить як фантастика? Насправді такі випадки трапляються частіше, ніж хотілося б.

Сучасна корпоративна інфраструктура схожа на айсберг – видима частина становить лише малу частку від загального обсягу. External attack surface management допомагає зрозуміти справжні масштаби вашого цифрового периметра.

Що таке зовнішня поверхня атаки і чому про неї забувають

Зовнішня поверхня атаки – це всі ресурси вашої компанії, доступні з інтернету. Здається просто? Насправді все набагато складніше. До неї входять не тільки основний веб-сайт і корпоративна пошта.

Типова поверхня атаки середньої компанії включає десятки доменів, сотні піддоменів, тисячі IP-адрес. Сюди потрапляють dev-сервери, staging-середовища, API ендпоінти, IoT пристрої, хмарні сервіси, соціальні мережі, мобільні додатки.

Головна проблема – ці активи з’являються органічно. Розробник створює тестове середовище, маркетолог запускає лендінг для кампанії, відділ продажів підключає новий CRM. Хтось забуває повідомити службу безпеки, хтось просто не усвідомлює ризиків.

Основні компоненти external attack surface management

External attack surface management – це не окремий інструмент, а комплексний процес. Він складається з кількох ключових етапів, кожен з яких має свою специфіку.

Discovery (виявлення) – перший і найважливіший етап. Потрібно знайти всі активи, що належать організації. Це не тільки технічна задача. Часто виявляється, що різні відділи мають власні “тіньові IT” проекти.

Inventory (інвентаризація) – систематизація знайдених активів. Недостатньо просто знати, що у вас є 500 піддоменів. Потрібно зрозуміти, хто відповідальний за кожен, наскільки він критичний, які дані обробляє.

Assessment (оцінка) – аналіз безпеки кожного активу. Тут стають у нагоді сканери вразливостей та інші інструменти технічного аналізу.

Monitoring (моніторинг) – постійне відстеження змін. Нові активи з’являються щодня, старі забуваються. Без автоматизації утримувати актуальну картину неможливо.

Автоматизація виявлення та моніторингу активів

Ручний пошук активів – це шлях в нікуди. Навіть невелика компанія може мати сотні точок присутності в інтернеті. Що говорити про великі корпорації з філіями в десятках країн.

Сучасні рішення використовують комбінацію підходів. OSINT-методи допомагають знаходити публічну інформацію про компанію. DNS enumeration виявляє піддомени та пов’язані ресурси. Сканування IP-діапазонів показує активні сервіси.

Особливо цікавий підхід через моніторинг мережі сертифікатів. Certificate Transparency логи містять інформацію про всі видані SSL сертифікати. Це дозволяє знаходити нові піддомени практично в реальному часі.

• Passive DNS – аналіз історичних DNS записів
• Certificate monitoring – відстеження нових SSL сертифікатів
• Social media monitoring – пошук згадок про нові проекти
• Code repositories scanning – аналіз витоків в GitHub та інших репозиторіях

Інтеграція з існуючими системами безпеки

External attack surface management не повинен існувати ізольовано. Найбільшу цінність він приносить у поєднанні з іншими системами безпеки.

Інтеграція з SIEM дозволяє отримувати алерти про підозрілу активність на нових активах одразу після їх виявлення. Зв’язок з Vulnerability Management (VM) системами забезпечує автоматичне сканування знайдених ресурсів.

Особливо важлива інтеграція з системами управління активами (CMDB). Багато компаній мають формальні процеси реєстрації нових систем, але на практиці вони часто обходяться. External attack surface management допомагає виявити такі “сірі зони”.

Tenable Vulnerability Management пропонує вбудовані можливості для інтеграції з attack surface management, що дозволяє автоматично включати нові активи в процеси сканування та оцінки вразливостей.

Практичні кейси та найчастіші знахідки

Які активи найчастіше “загубляються” і становлять найбільший ризик? Практика показує кілька типових патернів.

Staging та development сервери – абсолютні лідери за кількістю проблем. Вони створюються швидко, часто з мінімальними налаштуваннями безпеки, а потім забуваються. При цьому можуть містити реальні дані для тестування.

Acquisition infrastructure – активи, що дісталися компанії через злиття або поглинання. Їх часто забувають інтегрувати в загальну політику безпеки. Старі домени, сервери, додатки продовжують працювати з мінімальним наглядом.

Shadow IT projects – проекти, створені окремими відділами без узгодження з IT. Маркетингові лендінги на конструкторах сайтів, SaaS-сервіси для окремих задач, експериментальні додатки.

Третя сторона надає ще один пласт ризиків. Підрядники, партнери, постачальники часто мають піддомени вашої компанії або використовують ваш брендинг. Запобігання витокам інформації стає складнішим, коли частина інфраструктури знаходиться поза прямим контролем.

ROI та бізнес-цінність EASM рішень

Як обґрунтувати інвестиції в external attack surface management перед керівництвом? Потрібні конкретні цифри, а не абстрактні міркування про безпеку.

Середня вартість інциденту інформаційної безпеки для української компанії становить від $50,000 до $500,000 залежно від масштабу. При цьому 60% успішних атак використовують забуті або неправильно налаштовані зовнішні активи.

EASM рішення окупаються досить швидко. Навіть якщо система допомогла запобігти одному серйозному інциденту, інвестиції вже виправдані. А додаткові переваги – зменшення ризику кібератак, покращення compliance, оптимізація ресурсів – роблять ROI ще більш привабливим.

Побудова процесів та команди

Технологія – це тільки частина успіху. External attack surface management вимагає правильних процесів та підготовлених людей.

Хто повинен відповідати за EASM? Часто виникає плутанина між службою безпеки, IT-відділом та DevOps командами. Найкращий підхід – призначити конкретну особу koordinator, але залучити всі зацікавлені сторони.

Процеси повинні охоплювати весь життєвий цикл активів. Від планування нових проектів до деcommissioning старих систем. Управління цифровими активами має стати частиною корпоративної культури, а не обов’язком якогось одного відділу.

Помилки впровадження та як їх уникнути

Найбільша помилка – намагання досягти 100% покриття з першого дня. External attack surface management – це ітеративний процес. Краще почати з найкритичніших активів та поступово розширювати охоплення.

Друга помилка – ігнорування false positives. Автоматичні системи можуть помилково ідентифікувати сторонні ресурси як ваші активи. Без правильної фільтрації команда “потоне” в неактуальних алертах.

Третя помилка – недооцінка об’єму роботи. Виявлення активів – це тільки початок. Потрібно класифікувати їх, оцінити ризики, призначити відповідальних, налаштувати моніторинг. Без додаткових ресурсів проект може зав’язнути.

Майбутнє external attack surface management

Куди розвивається цій напрям? Основні тенденції – більша автоматизація та інтеграція з іншими процесами безпеки.

Штучний інтелект допомагає не тільки знаходити нові активи, але й передбачати їх появу. Аналіз паттернів розвитку компанії дозволяє заздалегідь готуватися до розширення attack surface.

Інтеграція з DevSecOps процесами стає стандартом. Нові системи автоматично реєструються в EASM рішеннях ще на етапі розробки. Це кардинально знижує кількість “загублених” активів.

External attack surface management поступово еволюціонує від реактивного інструменту до проактивного елементу стратегії кібербезпеки. Компанії почнуть використовувати його не тільки для захисту, але й для планування IT-ландшафту та оптимізації ресурсів.

Головне – пам’ятати, що external attack surface management – це не разова активність, а постійний процес. В цифровому світі, що змінюється, статична безпека неможлива. Тільки динамічний підхід до управління зовнішньою поверхнею атаки може забезпечити адекватний рівень захисту.